Історія школи

Наша школа має довгу історію. Відкрита вона була, за свідченнями старожилів, у 1860 році. 

Це була однокласна вільна школа з трирічним навчанням, яка утримувалась на кошти селян. Навчалось в ній біля 30 учнів.

В 1892 році школа стала церковно-парафіальною. Навчання в школі повинно було починатися на Покрову (14 жовтня), але в більшості років починалося на Михайла (21 листопада), бо цього часу діти пасли худобу: корів, овець, свиней.

В 1900 році через Загальці проклали залізничну колію. На залізниці потрібні були стрілочники, телеграфісти, машиністи. Виникла потреба розширити контингент учнів у Загальцях, збільшити школу. В 1901 році на сходці загальчани вирішили побудувати нову церкву і нове шкільне приміщення. Завершено будівництво школи було в 1904 році. Школа стала із шестирічним терміном навчання.

У 1910 році Київський інженер Ігнатович в пам'ять про свого батька, який був попом у селі, зробив добудову до школи.

А в 1914 році група загальчан порушила питання про відкриття в селі замість церковно-парафіальної, міністерської школи на зразок реального училища.

У 1917 році Загалецька школа стала 4-річною трудовою школою. . В 1927 році при школі були відкриті столярна і слюсарна майстерні, які потім були перетворені в ремісничу школу. Школа стала центром ліквідації неписьменності.

До 1917 року у школі працювали досвідчені вчителі: Флегонт Фортунатович Буйницький, Олександра Павлівна Редіана, Марія Дем'янівна. 36 років працювала вчителькою початкових класів Олена Михайлівна Романенко.

Із 1927 року школою завідував В.І.Бучило, а вчителями були Роза Самійлівна Ковальсьа, Марія Федорівна Коваленко, Юлія Миколаївна, Микола Данилович Шермет.

З 1 вересня 1930 року Загалецька школа стала 7-річною школою колгоспної молоді, а потім неповною середньою. Збільшилась кількість учнів. Директором школи був Стронський Андрій Васильович, якого в 1934 році замінив Жиленко Семен Якович.

У тяжкі 1932 - 1934 роки в школі було підсобне господарство, їдальня. Багато дітей харчувалося безкоштовно. Учні працювали в колгоспному саду та на полях колгоспу.

В 1936 році почалась перебудова шкільного приміщення та будівництво ще одного корпусу, а також квартир для вчителів.

В 1938 році було завершено спорудження нового корпусу на чотири класні кімнати.

З 1 вересня 1938 року школа стала середньою. Було в ній понад 500 учнів. 21 червня 1941 року 19 десятикласників разом із учителями і громадськістю села святкували перший випуск 10 класу. А через кілька днів випускники стали на захист своєї Батьківщини.

У 1942 році комсомольці створили підпільну організацію «Більшовицький агітатор».Організацією керував секретар комсомольської організації Г.В. Петрусь. Очолював її комуніст Василь Романович Галака. В роки фашистської окупації навчання в школі не було.

Навчання було відкрито 1 грудня 1943 року.

У 1948 році відкрито 8 класів.

У 1951 році завершено перехід до семирічного обов'язкового навчання.

У 1952 році відбувся перший післявоєнний випуск 10 класу. У 50-ті роки школа випустила у світ 3 медалісти: Ольховик Володимир Трохимович, Боярчук Василь Федосьович, Чернишенко Іван Семенович. (вірш Сіренка «Альма-Матер»).

Навесні 1955 року за рахунок коштів районного бюджету і місцевого колгоспу було розпочато добудову 3 класних кімнат до будинку школи, збудованої у 1939 році. Також було реконструйоване старе приміщення. 1957 – 1958 навчальний рік школа розпочала розкладом уроків в одну зміну.

У 1961 році було закінчено будівництво шкільної майстерні із столярним і слюсарним відділенням. В будинку де раніше була церква, було створено шкільний інтернат на 20 учнів.

Ще в 1951 році в школі був створений гурток по вивченню трактора та сільськогосподарських машин, де навчалось до тридцяти учнів. Іх введенням виробничого навчання, учні 8 – 10 класів спеціалізувалися в механізації виробничих процесів у рослинництві та тваринництві. Матеріальна база школи поповнилась трактором, деталями і агрегатами сільськогосподарських машин. Учні на екзаменах у випускних класах із участю спеціалістів колгоспу і «сільгосптехніки» показували добрі знання техніки.

У 1958 році була створена виробнича учнівська бригада в селі Загальці. Вона була очолена в 1960 – 1964 роках учнем школи – Кулик О.І. На своїй ділянці на колгоспному масиві обробляла кукурудзу і картоплю. Закладала досліди, одержуючи набагато вищий врожай, ніж на кращих ділянках у колгоспі. На зароблені гроші для учнів бригади і учнівського активу були проведені в 1963 – 1966 роках екскурсії в Карпати, Крим, на Кавказ, до Бреста. Ініціаторами цих екскурсій були вчитель виробничого навчання Міщенко М.С. та вчитель географії Зайченко В.В.

5 вересня 1965 року відбулося урочисте відкриття нового приміщення школи збудованого на честь 50-річчя Великого Жовтня встановлення Радянської влади на Україні.

70-ті роки.

Завдяки невтомній роботі педагогічного колективу школа була на видному місці в районі і області. Кістяк педагогічного колективу складали вчителі: Оданівська О.І., Жигульова Т.Т., Цуркан О.Ю., Манжос В.С., Кулик Ф.М., Коровникова К.Д., Некрутенко Т.М., Бервенюк Л.В., Кириленко О.К., Грибов О.С., Зайченко В.В., Міщенко М.С., які працювали в школі більше, як по 30 років. Частина х них були нагороджені значком «Відмінник народної освіти», інші – грамотами районного відділу освіти та райкому галузевої профспілки, обласного відділу народної освіти та обкому профспілки. ІО медалістів залишили стіни рідної школи.

Пройшло двадцять років і приміщення школи стало замалим для подальшого розвитку загальчан в світі нових вимог, щодо навчання і виховання підростаючого покоління. На черзі знову постало питання про добудову приміщення школи, яке розпочалося у 1985 році, а закінчено у 1987 році. Добудову школи очолив директор Чешко Т.І.

У 1997 році створено своєрідний навчально-виховний комплекс у складі якого – музей «Історія школи», музей «Народознавства», кабінет історії – це своєрідний музей історії.

«Пам'ятай! Школа, в якій ти навчаєшся, має глибоке коріння, чудові традиції, і саме тобі випала щаслива доля їх берегти і примножувати».

Однією з чудових традицій школи – є вечори зустрічі з випускниками минулих років. Відбуваються вони в останню суботу січня. Вечори плануються, мають певну тематику. Ці вечори – є дійсно святом всього села. Вчителі та учні проводять зустрічі з людьми, які не просто закінчили навчальні заклади, а які прославили рідну альмаматір, село, рідний край. Це ті, хто має вчені звання і ступені, займає високі посади, є керівниками підприємств, з людьми, які з гордістю носять звання випускника Загальцівської середньої школи. Часті гості на таких вечорах вчителі-пенсіонери, ветерани війни і праці, вдови загиблих воїнів. Переоцінити емоційний вплив таких заходів на старшокласників неможливо. Не можна без хвилювання читати такі рядки про школу сина хлібороба, поета, члена Спілки письменників – Михайла Сіренка:

Не бути Загалецькій школі –

Не бути в поетичній долі

Того Михайла, що Сіренко!

Я школі кланяюсь низенько…

Та особлива атмосфера, яка панує на таких зустрічах, дає можливість торкнутися душі кожного присутнього, посіяти там зернинку любові до рідних, викликати бажання підняти свій рід, історію села, України.

Результати такої виховної роботи з дітьми тільки з часом заявлять про себе.

Тому, що саме в Загальцях відбулася надзвичайна подія , яка спонукала до роздумів про сенс людського життя, про вічні його проблеми, про минуле представників різних поколінь, очевидців події відкриття пам'ятника колишньому вчителю Загальцівської ЗОШ Манжосу В.С. Ініціатором встановлення пам'ятника «Вчителю – вдячні учні» стали колишні вихованці Віктора Семеновича – випускники – 1953, 1954 років.

У 1997-98 роках шкільний колектив поповнився учнями 5-9 класів Новобудської неповної школи.

У 2000 році школа отримала новий статус, вона почала називатися – навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок». З 1997 року школа має свій Гімн та Герб.

У 2014 році школа отримала статус опорного закладу  та стала називатися Опорний загальноосвітній навчальний заклад "Загальцівське навчально-виховне об'єднання І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти",  у 2022 році Опорний заклад освіти "Загальцівський ліцей" Бородянської селищної ради Київської області, до складу якого увійшли Новобудська та Качалівська філії, дошкільний підрозділ.

У 2022 році, під час окупації села, основне приміщення школи та дитячого садка були зруйновані, в наслідок бомбардувань російською армією та сьогодні відновлюються, аби учні та вихованці могли повернутись до стін рідної альма-матер. У березні 2023 року, за підтримки уряду Угорщини, на території дитячого садка було змонтовано та введено в експлуатацію модульне приміщення для 53 вихованців.